Підгірці називають однією з історико-архітектурних перлин України, бо саме тут розташований великий архітектурний комплекс літописного Пліснеська, монастир чину Святого Василія Великого, замок, найдавніший в Україні парк і низка інших пам'яток культури, по-своєму унікальних і самобутніх.
        Замок у Підгірцях споруджено протягом 1635-1640 рр. на місці старого укріплення, яке згадується ще під 1530 роком. Будувався він під керівництвом вже на той час відомих архітекторів Андреа дель Акви та Гійома Левассера де Боплана за вказівкою тодішнього власника Бродів Станіслава Конєцпольського. Про призначення замку сповіщав напис на мармуровій таблиці при вході до нього: "Вінець ратних трудів – перемога, перемога – тріумф, тріумф – відпочинок". Підгірці і стали місцем відпочинку коронного гетьмана Речі Посполитої. Таким чином, основою замку був ренесансовий палац, який складався з великих просторих зал, що отримали свою назву від кольору оббиття або того, що в них знаходилось... "Жовта", "Зелена", "Кармазинова", "Золота", "Китайська", "Лицарська", "Дзеркальна" (всього їх було 11), де зберігалися унікальні колекції виробів з порцеляни і кришталю, зброя і картини, а також велика книгозбірня і архів.
        Першу облогу замок витримав вже у 1651 році, потім були спустошення 1672 та 1688 рр., і лише з 1720 р. після переходу Підгірців у власність Жевуських замку було повернуто колишню велич. Вацлав Жевуський справді перетворив його у парадну резиденцію: перед замком завжди стояла військова варта і кілька гармат. А в самому палаці відбувалися гучні забави, що тривали тижнями, і на які з'їжджалася вся навколишня шляхта.
        У 1787 р. новим власником замку став Северин Жевуський, який за 201.000 польських злотих купив Підгірці разом із селами Хватів, Гутище і Загірці при розпродуванні за борги Олеського маєтку. В цей час замок занепадає, а його власник займається пошуками скарбів на підвладній йому території Пліснеського городища і досліджує "філософський камінь" у своїй алхімічній лабораторії... Лише у 1833 р. завдяки старанням графа Леона Жевуського почалась реставрація замку, в якій брали участь художники зі Львова. Більш грунтовна реставрація тривала протягом 1867 - 1903 рр.
        XX ст. сміливо можна назвати часом найбільших руйнувань Підгорецького замку: після дивовижного відродження, а потім створення у 1940 р. в його приміщенні музею, вже у 1945 р. замок було пограбовано. У 1949 р. тут відкривається санаторій для людей хворих на туберкульоз, що врешті- решт призвело і до пожежі 1956 р., під час якої згоріло все внутрішнє оздоблення замку, і до обвалу головного порталу 1983 року...
        Лише у 1996 р. Підгорецький архітектурний ансамбль разом із парком було передано Львівській галереї мистецтв для організації тут музейного комплексу.